Автор відгуку Роман МТТ
Я довго не знав що написати про цей твір. Відразу хочу зауважити передмову Радія Радутного – написано три сторінки тексту, які просто говорять до читача: «читайте, круто написано, автору передмови зайшло гарно». І це написано настільки просто і ясно, що віриш Радію Радутному, а потім – бачиш, що рецензент не помилився, бо читаєш наступні сторінки запоєм. Так, текст мені сподобався. До автора і його стилю прискіпуватися навіть не хотілося, окрім суто технічних моментів, які непідготований читач не помітить навіть – текст заходить на всі сто відсотків. Одна з небагатьох книжок із високим рівнем вичитки – на висоті. І коли розумієш, що людина пише гарно, то відповідно цікавить сюжет. А він дуже неоднозначний. Про нього і будемо далі говорити.
Космічна Одиссея
Книгу «Коріння Всесвіту» подавали і як кібер-панк, і як космооперу, і як наукову фантастику, намагалися визначити її жанрову відповідність іншими термінами. Це фантастика – безперечно. У книжці є елементи, притаманні різним жанрам та піджанрам фантастики і літератури загалом:
- кібер-панк;
- космоопера;
- жахи;
- філософська і соціальна фантастика;
- притча;
- детектив;
- і навіть містика.
Науковою фантастикою назвати не можна, лише дуже натягнуто і з приставкою «лайт». Окремо хочу зазначити протягнуту через весь твір екологічну тему – це актуально і треба читачу кричати про це повсюди. Ну і головне – проведені через весь текст аналогії з біблійними сюжетами, цілі епізоди, написані на основі цих сюжетів. Наприкінці книги розумієш, що є велика доля містики.